ДСП, ХДФ, МДФ та фанера. Вигляд з торця

ДСП, МДФ чи фанера

Коротко про матеріали для мебелі

Багато людей при виборі мебелі зустрічаються з питанням вибору матеріалу. Сьогодні ми розберем такі питання як:

Основні матеріали для корпусної мебелі.

Можна виділити 4 основних матеріалів.
  1. ДСП або ЛДСП
  2. МДФ
  3. Дерево
  4. Фанера
  5. ДВП

Що таке ДСП?

Деревностружкова плита (ДСП)— дешевий листовий композиційний матеріал, вироблений гарячим пресуванням деревинних частинок, переважно стружки, із введенням спеціальних добавок (6-18% від маси стружок). Пресування виконують на одно- та багатоповерхових періодичних пресах за тиску 0,2-5 МПа та температури 100–140 °С або у безперервних стрічкових, гусеничних або екструзійних агрегатах.

Переваги:

  • Ціна. Ціни на ДСП досить низькі, в порівнняні з іншими матеріалами
  • Великий вибір декорів ЛДСП(Ламінована деревностружкова плита)
  • Доступність. З цим матеріалом працює дуже багато фірм. При чому з цим матеріалом легко працювати та можна вдома зробити обробку вручну (знаючи технологію звісно ж)
  • Можна обробити шпоном під дерево.

Недоліки ДСП(ЛДСП):

  • Екологічно небезпечний матеріал, якщо його брати в неперевірених фірмах. Детальніше в статті….. .
  • Швидко насичується вологою. Якщо лишити його без обробки він швидко розбухне. Хоча обробка торців ПУР кромкою поліпшує ситуацію. Так само є вологостійкі плити ДСП але їхня ціна порядком вища за звичайну плиту.
  • Не піддаєтся фрезеруванню. Якщо ви хочете зробити випухлі фасади або видимі боковини ДСП вам ніяк не підійде. Під час такої обробки за рахунок досить великої стружки плита не витримує.

Не дивлячись на недоліки ДСП використовують практично в усіх корпусних меблях, тому що це самий бютжетний варіант корпусу та в деяких випадках фасадів.

Ось так виглядає деревоподібне ДСП у корпусі та фасадах. Задня стінка з ХДФ такого самого декору.

МДФ

Деревоволокниста плита середньої щільності ( МДФ, англ. medium – density fibreboard, MDF) — листовий композиційний матеріал, вироблений з дуже дрібної деревної тирси. Призначений на вирубку ліс та відходи деревообробки перемелюють до невеликих кубиків (чіпсів), піддають обробці парою під високим тиском, подають на обертові диски дефібрера (терочної машини). Весь перетертий матеріал відразу надходить на просушування і подальше склеювання. Частинки дерева скріплюються і парафіном.

ПЕРЕВАГИ:

  • Обробка матеріалу. МДФ досить податлевий матеріал для обробки. Його можна фрезерувати, фарбувати, обклеїти плівкою. При фрезерувані виділяє не стружку а пилюку, тому використовується для випухлих фасадів
  • Міцність та вага. Плотність матеріалу коливается від 600 до 900 кг/м³. Це звісно більше ніж у ДСП але дає додаткову міцність
  • Вологостійкість У МДФ вища ніж ДСП.

НЕДОЛІКИ:

  • Ціна. Обробка МДФ достатньо дорога в порівнянні з ДСП.
Хоча ціна вища за попередній матеріал Можливості обробки та якість усе виправдовують. Використовувати МДФ для корпусів досить невигідно за рахунок ціни матеріалу, та кінцевої ваги виробу. Навіть якщо ви не збираєтесь економити на кухні або шафі, робити її повністю з МДФ не має сенсу.

Меблі з дерева або масиву дерева.

Масив дерева – це 100% дерево. Якщо мова йде про необроблений масив, який знаходиться в початковому вигляді, то це можуть бути дерев’яні бруски, дошки і полотна. Головна відмінність масиві від інших матеріалів, це вид цільного дерева, на відміну від того ж МДФ і ДСП, які представлені тирсою, стружкою і іншими дрібними відходами. Пу суті це відходи і залишки від самого масиву. Даний матеріал натуральний, екологічно чистий, і, відповідно, дорогий. Елітний матеріал має свої види, а при виробництві використовується не один спосіб виготовлення.

Тут легше перерахувати недостатки ніж писати про плюси.

З недоліків можна виділити:

  • Ціна. Цільний масив дуже важко найти під корпус виробу або фасади.
  • Важко обробляти. При неправильній обробці просушці або будь якого елементу виробництва дерево з часом може потріскати збухнути або всохнути.
  • Вага. Хоча тут вона повністю виправдовується довговічністю.

Даний матеріал натуральний, екологічно чистий, і, відповідно, дорогий. Елітний матеріал має свої види, а при виробництві використовується не один спосіб виготовлення.

Фанера

Фане́ра – композитний матеріал у вигляді шаруватої клеєної деревини, що складається із склеєних між собою трьох і більше листів лущеного шпону із взаємно перпендикулярним розташуванням волокон деревини в суміжних шарах
У виробництві меблів широко використовуються листки фанери різних видів для виготовлення каркасів ліжок, крісел, диванів, сидінь стільців та для укріплення корпусів шаф (як задня стінка).
В якісних меблях пласкі поверхні виготовляють лише з найміцнішої та вологостійкої фанери, яку облицьовують шпоном з дорогих пород дерев. Це, зокрема, фанера ФК, внутрішні шари якої можуть бути виконані з шпону берези чи хвойних порід, а верхні — дуба чи кедра.

ПЕРЕВАГИ:

  • Запас міцності і зносостійкість плити
  • Простота застосування за рахунок малої ваги. Монтаж і обробка не вимагають особливих зусиль.
  • Гнучкість і збереження форми. Плити з фанери можна згинати і надавати їм будь-яку форму. При цьому тріщини і інші дефекти не проявляються.
  • Тепловіддача. Як і натуральна деревина, фанера добре утримує тепло.

НЕДОЛІКИ:

  • Нестійкість до підвищеної вологості і інших несприятливих умов.
  • Можуть використовуватися токсичні речовини при виробництві.

Розпилювання фанери, як і ДСП, вимагає особливих заходів, адже край має бути рівним, без задирів волокна і тріщин. Тому для цього часто використовують лазерне обладання.

Якщо для виготовлення меблів потрібен вигнутий матеріал, то використовують спеціальні преси.

Термін служби меблів з фанери складає більше 50 років. Завдяки високій зносостійкості і екологічну чистоту фанера широко використовується в виготовленні дитячих меблів. Дитячі ліжечка, столи і стільці, шафи, тумби і комоди – сфера застосування фанери практично безмежна.

ДВП або ХДФ

ДВП (деревоволокниста плита) являє собою листовий матеріал, який виготовляється з стружки або розмеленої деревної маси з використанням синтетичних полімерів і додаткових сполучних добавок шляхом гарячого пресування або сушки. Для підвищення водостійкості додаються парафін і каніфоль. Також в ДВП містяться синтетичні полімери для міцності і антисептики.

Сама технологія виготовлення ДВП не дозволяє створити товщину достатню для фасадів або корпусів, але його легкість та мала товщина дозволяє успішно використовувати ДВП як задні стінки для корпусів.

5 1 голос
Рейтинг статті